Вже давно не є для когось таємницею бажання Театру ім. Лесі Українки експериментувати, вигадувати щось нове досі небачене. Наразі нова задумка з інтригуючою назвою «Соло тисячі облич». На даний момент напевно відома лише дата концерту – 8 червня. Цікавість змусила нас взяти інтерв’ю у постановниці шоу-програми, авторки назви, сценарію та художнього оформлення, режисерки Юлії Мороз.
Юлія, твої вистави йдуть на київських підмостках. Кам’янський глядач також вже знайомий з твоїми роботами: іронічною комедією «Потвора» та староноворічним концертом «Хай завжди буде свято». З огляду на твій київський досвід, які враження у тебе залишилося від роботи з творчим колективом нашого театру?
Про виставу «Потвора» скажу просто: «Це відбулось!». У нас склалася справжня театральна сім’я – настільки сильно ми полюбили виставу і той час, який ми їй присвятили. Артисти шалено чуттєві, працьовиті. Вони довірилися мені. Хоча спочатку те, що я хотіла, було для акторів чимось на кшталт авантюри. Їм важко було зрозуміти, що саме треба грати, адже бракувало досвіду роботи у такій стилістиці. Але у нас все вийшло, за що я усім дуже вдячна…
Концерт «Хай завжди буде свято» для мене був пробою пера. Вкрай важливо, щоб на нашому життєвому шляху зустрічалися люди, які підтримають, підкажуть, надихнуть. Таким наставником для мене став головний режисер театру Сергій Чулков. Його поради були дуже цінними.
Наскільки сильно відрізняється специфіка постановки вистави та концерту?
Театром та естрадою керують різні закони. Театр часто існує за принципом четвертої стіни. Її в жодному разі не має бути на концерті. У виставі взаємодія артиста з публікою відбувається через партнера або через монолог з самим собою. Насправді це дуже складно. А у концерті твоїм партнером завжди є безпосередньо публіка. І якщо ти не один на сцені, однаково твій основний партнер – публіка. В жодному разі не можна бути камерним. Навіть якщо виконуєш ліричну пісню, повинен енергетично заповнити собою увесь простір глядацького залу.
Юля, дуже хочеться детальніше дізнатися над чим ти зараз працюєш. Нічого подібного, як я розумію, раніше не було. У чому відмінність?
Це перший сольний концерт Євгена Босенка. Хочеться зробити справжнє шоу. Щоб глядач так само, як після вистави, зробив для себе певний висновок.
Чому «Соло тисячі облич»?
Концерт сольний, отже – соло. Тисяча – достатньо умовна цифра. Вона говорить про безліч образів, різноманітні перевтілення, які відбуватимуться на сцені. Кожен новий номер буде чимось кардинально відмінним від попереднього. Кожен номер – маленька вистава. Женя співатиме переважно шедеври світової класики та арії з мегапопулярних рок-опер. Чути ці прекрасні твори само по собі вже є насолодою. Але побачити якими барвами розмалює Босенко кожен номер, повірте, дорогого вартує. Моє завдання показати глядачеві усе різнобарв’я його таланту.
Чи можна сказати, що у вас з Босенко склався творчий тандем?
Думаю, так. Мені подобалося працювати з ним ще під час постановки староноворічного концерту. Є такий вислів «фонтанувати ідеями». Це про Женю. Він «палає» сценою… Усе за що береться прагне робити якнайкраще… Виявляє величезну ініціативу… На мій погляд, прекрасний вокаліст, дуже харизматичний, вабливий. Саме тому (посміхається) маю підстави сподіватися – концерт стане подією, чимось, що надовго запам’ятається…
Для мене дуже важливо, щоб артисту подобалося те, що він робить – тоді і буде вражаючий результат. Женя сам пропонував мені номери. Майже з усіма я погодилася. Більшість з них артист виконуватиме у супроводі оркестру. Матеріал – екстрацікавий. Моє завдання створити з нього щось ексклюзивне.
Яким чином будеш цього домагатися?
Насправді, в шоу завжди важлива технічна складова. Будемо пробувати, експериментувати. Сподіваюся, деякі речі заграють по-інакшому. – Подивимося. Зараз ми на етапі обмірковування. Питань чимало. Напевно зрозуміємо, як усе спрацює, тільки під час репетицій на сцені. Від усіх аспектів – світла, музики, відеопроекції, артиста і глядача у тому числі буде залежати кінцевий результат.
У чому складність?
Миттєво перевтілитися у новий образ. Женя каже, що йому це до наснаги. Такий ритм його запалює. Босенко дуже енергійний. Дуже. Налаштований створити щось неординарне. Образи змінюватимуться кардинально. Концерт, нагадаю, сольний. Закінчився попередній номер, перед початком наступного у розпорядженні артиста – лише кілька хвилин аби переодягнутися, переключитися на нову хвилю.
Помітно, наскільки ти захопилася новим проектом…
Я просто люблю фантазувати. Зараз переді мною – енна кількість образів, і треба вирішити, як їх розкрити, щоб здивувати, збентежити глядачів. У цьому шалений інтерес. У «Соло тисячі облич» можна кожні три хвилин змінювати стилістику… Це ж такий широкий простір для режисерської уяви. Голова обертом від можливостей, який дає мені цей формат. Він зовсім інший, а все інше, нове захоплює. Цікаво спробувати себе ще і в цьому… До речі, Босенко мріє ще і про рок-оперу в нашому театрі. Можливо, це ще трохи зарано (сміється). Постановка рок-опери потребує чималого досвіду. Але саме цим ми зараз і займаємося – набираємося досвіду. Повторюся, невимовно приємно творити разом з Босенко. Бажання працювати в Жені на десятьох.
Примітка автора: Поспілкуватися із солістом майбутнього концерту Євгеном Босенко, на жаль, поки не вдалося. Увесь час актор – на репетиціях «Маріци» (прем’єра запланована на 23, 24 травня – прим. автора). В опереті Женя грає головну роль. Але тільки-но випаде нагода ми обов’язково поспілкуємося із артистом, який незабаром заспіває нам «Соло тисячі облич».
