Публікуємо статтю газети «ДМК: Діяльність. Міркування. Коментарі» про моновиставу “Маруся Чурай”

Торкнутися живого слова

Ю.Григоренко

Мабуть, у житті кожного театру таке колись відбувається вперше. І тоді, попри хвилювання і копітку творчу працю, цьому дають назву – ПОДІЯ.

У Події, що набула життя у стінах Академічного музично-драматичного театру ім. Лесі Українки, чимало імен – і всі жіночі: моновистава, народна артистка України Лідія Кушкова – режисер-постановник, заслужена артистка України Марина Юрченко – виконавиця, а понад усе – Ліна Костенко, «Маруся Чурай».

Образ легендарної авторки пісень, що вважаються народними, – Марусі Чурай, її трагічна доля через віки продовжують хвилювати творчу уяву сучасних митців. І ось Маруся – словами іншої, без перебільшень, народної поетеси Ліни Костенко – розкриває свою величну та повну страждання душу перед глядачами Кам’янського.

Про що ж ця вистава? Про кохання, що «чолом сягало неба», про корисливу зраду, що «ногами ходила по землі», а більш за все – про велику Любов – до людей, до Вітчизни, до Бога. І донести це все до глядача так, щоб він не захлинувся у надмірному пафосі, не відчув ані найменшої фальші, під силу тільки справжнім митцям, що, як Лідія Кушкова та Марина Юрченко, не побоялися запалити свої щирі душі, щоб у цьому вогнищі народився образ справжньої Марусі Чурай.

Цього разу – і це знову вперше – представників ЗМІ було запрошено до Театру ім. Лесі Українки у день здачі вистави. А після цього відбулася відверта бесіда, під час якої було задане й таке запитання: «Наше місто – промислове: поряд із театром – містоутворюючий Дніпровський меткомбінат, є хімічні підприємства. Звідки ж така впевненість, що наш досить «технічний» глядач зможе повною мірою сприйняти та зрозуміти такий складний та величний образ, як Маруся Чурай?» Режисер-постановник Лідія Кушкова відповіла щиро і просто:

– По-перше, кам’янський глядач вже підготовлений до сприйняття «сильного» матеріалу – про це давно «потурбувався» ваш театр. Адже на його сцені йде, і досить успішно, ціла низка вистав, змістовий, виконавчий та психологічний рівень яких потребує певних духовних зусиль з боку глядача. По-друге, матеріал моновистави викликано з таких щирих глибин людської душі та історії України, що, напевне, живе слово Ліни Костенко знайде саме такий живий відгук у душі людини, незалежно від її віку і професії – тим більш людини сучасної, освіченої та духовно розвиненої.

Отже – Маруся Чурай, її чистота та беззахисність перед байдужим натовпом, її віра та пісні. А ще – одвічне питання, на яке так і не знайдено відповіді: чому куля, пущена просто у білий світ, завжди влучає саме у Поета? Якщо ви хочете знайти відповідь, якщо готові подивитись прямо в очі своїй душі і совісті, йдіть назустріч Події – однойменній моновиставі – що відбудеться 9 березня у Академічному театрі ім. Лесі Українки.